Відокремлений структурний підрозділ "Житомирський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету"

вул. Чуднівська, 101, м. Житомир, Україна, 10005, (0412)24-25-33, vsp.ztefk@gmail.com
(0412)24-25-34; +38(096)8621672(viber, telegram)
Директор: Губарєв Григорій Леонідович

БЕЗ МОВИ НЕМАЄ НАЦІЇ!

Щороку сьогодні, 21 лютого, мільйони людей у всьому світі відзначають День рідної мови. Це свято є нагодою вшанувати мовні та культурні традиції, які передаються з покоління в покоління, саме тому в коледжі було проведено ряд заходів викладачами циклової комісії сучасних європейських мов та літератур, що вкотре нагадали про значимість рідної мови для кожного з нас.

День рідної мови вперше був проголошений ЮНЕСКО в 1999 році. Він покликаний привернути увагу до важливості навчання рідної мови та збереження всіх мов, якими розмовляють у країні чи регіоні.Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови.

Із 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. За даними цієї організації, сьогодні у світі існує приблизно 6 тис. мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення через глобалізацію та зростання міграції. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

Українську мову знають та використовують приблизно 50 млн людей у всьому світі. Вона зазнала чимало випробувань за свою історію. Адже неодноразово її забороняли імперські та диктаторські режими, які прирівнювали українську до діалекту чи говірки. Однак попри перешкоди, українська мова досі активно розвивається і міцно вкорінена в свідомості українців, як мова нашої нації.

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Ліна Костенко)